14 років тому маленька польська студія cd projekt red, яка починала з команди з десяти чоловік і $ 10 мільйонів бюджету, познайомила геймерів по всьому світу з геральтом з рівії. Звичайно, у романів анджея сапковського і до того вистачало шанувальників серед поціновувачів фентезі в різних країнах, а серіал з міхалом жебровським показали на російському телебаченні задовго до прем’єри гри, проте саме рольовий екшен the witcher в кінцевому підсумку (після дебюту «дикого полювання») перетворив «відьмака» в впізнавану мультимедійну франшизу з величезною кількістю фанатів у всіх куточках світу, а cdpr – в гордість всієї польщі (поки не трапилася cyberpunk 2077) і компанію світового рівня.
Хто поклоняється звірові і образу його… Той буде пити вино люті божої, вино незбиране, приготоване в чаші гніву його, і буде мучимо в вогні і сірці святими ангелами.
одкровення св. Іоанна. 14:9-10
Але є в польських літературі і геймдеві і інші потаємні і не дуже перлини. З творами яцека пекари з “циклу про мордімера маддердіна «або» інквізиторського циклу «(також відомого у нас як» я, інквізитор «і» вогонь і хрест”) російські читачі вперше познайомилися ще в 2012 році, але тоді справа якось не пішла. Зате тепер за нього під імпринтом fanzon взялося видавництво»ексмо”. Перші дві збірки,» слуга божий «і» молот відьом”, вже на прилавках книжкових магазинів, попереду інші повісті та романи серії, яких написано чимало. Головного героя історії, як неважко здогадатися, виходячи з вищесказаного, звуть мордімер маддердін, і він самий що ні на є справжній інквізитор, мандрівний по містах і селах середньовічної німеччини. Оповідання, до речі, ведеться від першої особи.
Ось тільки перед читачами постає не повністю вигаданий фентезійний світ (про що в міру знайомства з творами частенько забуваєш, поки не зустрінеш відсилання до реальних історичних аспектів), але альтернативна версія нашого, з усякою нечистю на кшталт відьом і демонів, а також ангелами і хардкорним християнством. Бо у всесвіті пекари місцевий ісус не став підставляти другу щоку, а зійшов з хреста і почав карати грішників вогнем і мечем. Ніякого вам реткона для слабких духом і нового завіту. За очищення світу від всякої чортівні якраз і відповідають інквізитори, чи потрібно для цього оголити меч (ну або палицю), до чого у мордімера доходить не настільки вже й нечасто, або провести допит з пристрастю.
Таке собі темне фентезі з елементами детективу і певним реалізмом, натуралізмом і атмосферою. І чтиво, треба відзначити, вельми недурне. Не “відьмак”, але все ж. Протагоніст же, який присвятив життя святому офіціуму, хоч і готовий заради карбованої монети (випивка і представниці прекрасної статі з низькою соціальною відповідальністю теж підійдуть) зловжити становищем і обійти правила, але з істинним злом миритися не стане. Є у ще досить молодого маддердіна свої принципи, вірність даному слову, нехай він і не святий. А ще в наявності талант вплутуватися в політику та інші інтриги. До речі, цього року інквізитор якраз відзначає 20-річчя, а письменник продовжує вести його крізь пекельний вогонь, святу воду і мідні труби.
Він був одягнений в одяг, обагрену кров’ю. Ім’я йому: слово боже. …він пасе народи жезлом залізним; він топче точило вина люті і гніву бога вседержителя.
одкровення св. Іоанна. 19:15
Якщо сапковський до відеоігор ставиться зі зневагою, про що жадібний пан в результаті сильно пошкодував, то з пекарою історія зовсім інша: він мав справу з комп’ютерними іграми не тільки як журналіст, але і як сценарист. За сім письменник виступає в якості консультанта польської the dust, що взялася три роки тому за ігрову адаптацію, яка повинна побачити світло в наступному році на пк, playstation 5 і xbox series x|s. Студія маленька – рік тому над проектом працювали 25 осіб при бюджеті близько 14 мільйонів злотих (~$3,5 мільйона), з яких половина повинна піти на маркетинг. Відомо про i, the inquisitor на даний момент мало, є лише кілька концепт-артів і опублікований в кінці травня дебютний тизер-трейлер.
Пройдемося по фактах. Протагоністом гри виступить мордімер, події ж розгорнуться після повісті» ловці душ”, що відкриває четверту збірку: інквізитору належить повернутися в кенігштайн і зловити серійного вбивцю. На відміну від серії the witcher, на цей раз геймерам запропонують не рольовий екшен, а пригодницький, з побічними завданнями і прогресом через предмети. Основний сюжет розрахований на 20 годин і передбачає збір доказів і розслідування з використанням чертогів розуму, а також допити з пристрастю і тортури. Є і бойова система в дусі assassin’s creed і batman: arkham з таймінгом, парируванням, ухиленнями і контратаками.
Бо він знаряддя боже, щоб відміряти гнів справедливий тому, хто робить зле.
Ігровий процес оцінити поки не представляється можливим, як і рівень підсумкової графіки (якщо придивитися до єдиного ролику, то складається відчуття, що особливих вишукувань у візуальному плані чекати все ж не варто, натякає на це і скромний бюджет), проте з атмосферою в грі все повинно бути в порядку. Питання в тому, як далеко наважаться зайти розробники. Все ж у польщі залишилися якісь скріпи, тому навряд чи нашим інквізитором буде зневажати чорний трансгей високого сану, та й першоджерело не надто розташовує до вселенської толерантності. Оголені дівчата, секс, кров, кишки, сатанинські ритуали, допити з членоушкодженням, згвалтування (в тому числі чи не мертвих жінок) – жорстокості в книгах в надлишку, що вже говорити про банальні вбивства.
Чи ризикне the dust у фарбах передати все це в i, the inquisitor? у наші дні віриться насилу, за відсутність негрів, геїв і феміністок полякам і так прилетить по повній. Хоча і підлаштовуватися під сучасні західні цінності команда понад необхідне не стане. З іншого боку, у чергової історії про мордімера маддердіна, на цей раз інтерактивної, повинен бути вельми непоганою і захоплюючий сюжет, помножений на жвавий екшен і похмуру атмосферу середньовіччя з поправкою на фентезі. Стилістика проекту і всесвіту в цілому викликає асоціації з a plague tale: innocence, і виконаних в подібному ключі ігор не так-то багато. Та й певна фанбаза у яцека пекари є, не рівня того ж» відьмака”, але все ж.
Навряд чи the dust вдасться повторити успіх колег з cd project red, проте надія на міцний кінцевий продукт з унікальними і невибитими елементами є, треба лише грамотно перекласти в новий формат досить стоїть оригінал і простежити за технічною частиною. Залишається дочекатися, коли польська студія перерве мовчання, більше розповість про i, the inquisitor і покаже геймплей екшену. На жаль, поки the dust не поспішає з цим і пропускає одну ігрову виставку за іншою. Мабуть наривається на відправку в офіс функціонера святого офіціума з арсеналом інструментів інквізиції для розмови по душах. Чи не правда, милі мої?
